P.S. Відчуваю біль, і жаль, і провину за вбитих на барикадах на Майдані в Києві. Та впевнена, що загинули недаремне хлопці Небесної Сотні - так їх нарекли сьогодні - віднині українці зобов'язані вибудувати вільну й успішну Україну. Колись на питання, як без пафосу відповісти на питання "За що я люблю Україну?" - взяла тривалу паузу. Тепер я знаю, як відповісти. Люблю Україну за її синів, які здатні віддати власне життя за свою батьківщину, за силу духу, хоробрість, самопожертву патріотів, за Небесну Сотню, хлопці якої вписали ще одну героїчну сторінку в історію своєї країни. І просто люблю Україну без будь-яких але чи тому що. Люблю - і крапка. Герої не вмирають! Слава Україні! За нашу і вашу свободу! Усім натхнення.
Немає коментарів:
Дописати коментар