Осінні дерева вже втратили свої багряні шати, проте несподівано в останні дні жовтня почалося бабине літо.
У той час як Європою, шаленіючи, пролетів буревій Святого Юди, залишаючи по собі зруйновані будинки, поламані дерева, потрощені авто, у нас стоять навдивовижу тихі, теплі, сонячні дні. Справжнісіньке літо! І після тривалих вересневих дощів люд висипав на вулицю: прибирають на подвірях, порядкують на грядках, загрібають листя, чепурять свої будинки. Звичайно ж, ми теж не залишилися осторонь - працюємо. А попрацювавши, прийдеться добряче чистити пір'ячко: не обійдеться тут без масочок для рук і такого дійства, як"
пилинг для ног", адже завжди треба приділяти належну увагу своїй зовнішності, а тим паче після робіт на грядках.
Я вже говорила, що дуже люблю квіти. От і зараз пересаджую іриси, удобрюю та підпушую землю навколо них. У нас ці квіти знані, як півники. Півники нашого дитинства! Чи не біля кожного будинку росли ці квіти, і справді, чимось схожі на молодих півників. З гострим довгозеленіючим листям і жовтими або біло-синіми квітами. Сучасні сорти ірисів, звичайно, набагато привабливіші, з великими квітами, з нескінченною гамою кольорів, але чомусь тепліє на серці, коли погляд зупиняється саме на ось цьому півнику - квітці нашого дитинства.
Тож пересаджую півники, додаю у свою колекцію все нові й нові сорти ірисів. От знову розбагатіла на ще один різновид сучасних півників з пишними темно-фіолетовими квітами. До свого ж хобі -hand made - повернусь пізніше, коли осінь відбере несподівано подароване літо і засіє холодним дрібним дощем. А поки що додаю декілька схем квітів для вишивання хрестиком.
P.S. Як то кажуть, голод не тітка, іноді підробляємо й рекламою.
Усім натхнення!
