Валяні квіти. Майстер-клас

 А тепер майстер-клас із виготовлення квітів способом  мокрого валяння, знайдений на просторах Інтернету.

Чим хороші валяні квіти? Валяна квітка - незвичайний, яскравий аксесуар,  точно ні в кого більше такого немає. Під час мокрого валяння з вовни ви можете підібрати потрібну вам гаму кольорів. Квіти в техніці мокрого валяння досить легко робити. З валяних квітів  можна виготовити брошку для одягу або сумки практично будь-якого кольору. Валяну квітку також можна використовувати для прикраси обідка, шпильки або зав’язки для волосся , браслета, кільця, а також в інтер'єрі.

Мокре валяння  вовни: інструменти

·         рушник (витирати мокрі руки, підтирати калюжі)

·         розпилювач (чим дрібніші у нього бризки, тим краще)

·         пухирчаста плівка або килимок

·         ножиці

·         пакет із супермаркету

·         чайник з теплою водою

·         віброшліфмашина (необов'язковий елемент, але вельми спрощує роботу).

Мокре валяння, матеріали

·         шерсть для валяння (різних кольорів і видів)

·         вовняні або напіввовняні нитки (головне, щоб вони були пухнастими)

·         мило (краще рідке, з ним простіше)

·         волокна банана, льону, шовку (за бажанням, у нашому випадку - волокна банана)

Кілька слів про вовну:

   Вона буває двох основних видів:        кардочес (наприклад,  новозеландський),  шерсть мериноса ( віддаю перевагу австралійській вовні, а не російській семенівській, оскільки семенівська іноді може не звалятися або збитися в грудку).

   Кардочес схожий на вату, тільки різнобарвну, а шерсть мериноса виглядає як рівні, вичесані пасма. Також вовну роблять з додаванням волокон шовку, льону, синтетичних волокон.

   Для квітів нам знадобиться в основному вовна мериноса одного або кількох кольорів, а також зовсім небагато кардочеса для скріплення шарів. Чому так? Тому що кардочес вже трохи поплутаний, не вирівняний на фабриці, а значить, зваляти його набагато простіше, ніж вже вирівняний і вичесаний меринос. Чому тоді ми відразу всю квітку не робимо з кардочеса? Тому що пелюстки простіше і красивіше викладати з рівних і акуратних пасм мериноса.

Для квітки використовуємо:

·         як основну шерсть білий австралійський меринос з шовком Туссен

·         додатково рожевий і салатовий австралійський меринос c шовком Малбері

·         трохи темно-оливкової та персикової мериносової вовни

·         трохи білої новозеландської кардочесаної вовни для з'єднання шарів

·         волокна банана

·         шерсть з буклями (37% вовни, 40% нейлону, 23% акрилу)

Мокре валяння квітки з вовни

1. Непогано для початку застелити плівкою або клейонкою поверхню, на якій ви будете працювати. Тому що при валянні використовується багато мильного розчину. Беру зазвичай прасувальну дошку і обмотую її харчовою плівкою. Але можна просто на кухонному або робочому столі покласти рушник і зверху клейонку або плівку. Робимо розчин (кілька чайних ложок рідкого мила з теплою водою) і заливаємо в розпилювач.

2. Беремо ножиці і пакет з супермаркету і вирізаємо кілька кіл (або прямокутників), складаємо їх навпіл, ще раз навпіл і вирізаємо серединку - не дуже велику (приблизно щоб проліз палець)

3. Визначаємося, що ми хочемо - квітку-брошку чи інтер'єрну прикрасу. Різниця в тому, що в другому випадку потрібно робити квітку на ніжці. Ми будемо робити квітку як би знизу вгору, тому якщо ви хочете квітку на ніжці, спершу берете трохи зеленої вовни, згортаєте з неї «рол», змочуєте його теплою мильною водою і акуратно прокручуєте в долонях, спершу дуже ніжно, потім сильніше, щоб вийшла щільна ковбаска. Тут важливо залишити трохи (сантиметрів 3-4) шерсті не скрученої, і по можливості, не дуже мокрої. Коли ковбаска готова, загорніть її в пакет, залишивши зовні тільки нескручену вовну. Кладемо на стіл, розпрямляємо і розпушуємо по колах нескручену шерсть, і всю іншу конструкцію викладаємо зверху. У даному майстер-класі квітка робиться без ніжки.

4. Беремо вовну, відриваємо від неї шматочок.

Зверніть увагу, що чим далі від краю ви взяли вовну, тим довший відірветься шматок, і тим довші будуть ваші пелюстки.

Тепер кладемо цей шматочок вовни на стіл. Повторюємо процедуру, викладаючи коло з вовни.

Важливий момент: шерсть кладемо всередину тією частиною, яку ви затискали в кулаці при відриванні (вона вже трохи сплющилася). Ще один важливий момент: якщо викладати шерсть не щільно, з прогалинами, то і пелюстки будуть неоднорідними, квітка буде більш ажурною, може, навіть трохи дірявою. З іншого боку, якщо викласти занадто багато вовни, то пелюстки будуть дуже щільними, «дерев'яними» і менш еластичними. Можна спочатку покласти пару зеленуватих пасм, оскільки квітка в природі не абсолютно біла, і знизу у неї якраз бувають зеленуваті прожилки. Зверху на білу вовну викладаємо маленькі пасма рожевої і персикової вовни. Усередину кладемо трохи кардочеса, щоб було краще зчеплення з наступним шаром. Рукою акуратно призбируємо центр.

   

 Якщо є сітка, накриваємо нашу красу, якщо немає теж не страшно. Акуратно і повільно (спочатку) розбризкуємо мильну воду на вовну. Можна спочатку бризкати, прикривши вовну рукою (Не торкаючись, інакше вона прилипне до руки). Наша мета - повністю намочити вовну, і тут якраз краще трохи перестаратися, ніж залишити сухі ділянки.

    Накриваємо вовну шматком пакета  всередині з отвором, через який  витягуємо вовну з центру розкладеного кола.  Зверху кладемо пузирчасту плівку (пухирцями вниз). Тепер акуратно проводимо долонями від центру до країв по колу, потім трохи прихлопувати. Далі (якщо є віброшліфмашина) пару хвилин по колу проходимо по вовні, головне - оминати серединку, поки що. Якщо машинки немає, можна просто хвилин 10 побарабанити по поверхні всієї долонею, постукати кулаком, але не агресивно.

    Знімаємо пухирчасту плівку, розпрямляємо серединку і знову викладаємо шерсть по колу, як і  першого разу, не забуваємо в центр покласти трохи кардочеса. Знову призбируємо центр, бризкаємо мильною теплою водою, кладемо зверху коло з пакету, просовуємо в отвір вовну, накриваємо пухирчастою плівкою, пропрасовуємо, працюємо шліфмашиною, знімаємо плівку, розпрямляємо серединку. Так робимо стільки разів, скільки шарів ми хочемо отримати.

    Подивимося на останній шар, тобто самий верхній. Це серединка квітки, і тут маємо виявити власний політ фантазії. Знову викладаємо коло з основної (у нас  білої) вовни.

Після цього беремо всякі ниточки, які нам підходять за кольором (у нашому випадку це волокна банана), поділяємо волокна на окремі ниточки і викладаємо по периметру квітки (або як підказує фантазія) .

  У нашому випадку квітку робимо ніжною, з тонкими, не дуже яскравими прожилками. Всередину поклали шматочок ниток з буклями, згорнувши їх бубликом.

    Знову все акуратно проливаємо теплою мильною водою, накриваємо пухирчатою плівкою, а далі робимо за вже знайомою схемою, але відмінність у тому, що набагато більше уваги приділяємо центру, щоб всі шари гарненько «схопилися» один з одним.

   Як зрозуміти, що ми достатньо попрацювали шліфмашиною, а якщо її немає, то як зрозуміти, що вже можна не барабанити руками по вовні?

Після того, як ви піднімете плівку, повинен залишитися дуже чіткий слід від пухирчастої плівки.  І ще ви легко зможете перевернути  квітку, не побоюючись, що вона розвалиться.

    

 Тепер загортаємо квітку в пухирчасту плівку (як би конвертиком), кладемо на рушник, і всю цю конструкцію згортаємо в рулон. 

   Після цього обома руками прокручуємо рулон по столу (ніби качалкою по тісту) приблизно 200 разів. Розгортаємо, виймаємо квітку, розпрямляємо, повертаємо на 90 градусів, загортаємо знову в плівку, згортаємо в рулон з рушником і теж 200 разів качаємо на столі. Потім розгортаємо, розпрямляємо, перевертаємо на інший бік і ще раз повторюємо такі ж процедури.

    Після цього робимо наступне.  Загортаємо квітку в сітку/торбинку для прання і кладемо в пральну машину, поставивши режим «Полоскання і віджимання», виставивши швидкість віджимання в межах 400-500 обертів. І 23 хвилини п'ємо каву і  відпочиваємо від тяжкого процесу валяння квітки.

    Дістаємо квітку з машинки, тріпаємо (а раптом щось не вийшло). Тепер нам знову знадобляться ножиці.

   Акуратно розрізаємо шари (вони могли трохи зчепитися один з одним) і виймаємо пакет (його можна просто розрізати). Заодно перевіряємо, чи міцно шари з’єдналися в центрі. Якщо ні - нічого страшного, можна їх потім зшити.

    Найбільш захопливий момент. Обрізаємо все зайве, формуємо пелюстки.

Дивимося, яка вийшла зовнішня сторона.

    Ставимо квітку в стакан або  чашку. Чашку на батарею на ніч -  даємо можливість квітці висохнути. Потім можна буде пришити  основу для брошки. Виріб готовий. Усім натхнення!